Автор: Роман Кофман

Название: 100 ненужных советов молодым дирижерам


Смотреть фрагмент текста

Страниц: 184
Тираж: 500 экз.
Формат: 84х90/32 (105х195х19 мм) 
Вес: ≈ 300 г
Переплет: твердый
ISBN: 978-966-2449-12-9
Вышла в свет 1 мая 2012 года

Редактор: Светлана Гайдук
Техред: Майя Притыкина
Обложка: Татьяна Ласкаревская
Ответственный за выпуск: Николай Климчук

Книга вошла в топ-10 Международного конкурса «Ukrainian Best Book Award» на Книжном Арсенале.

Об авторе

Роман Кофман - поэт, прозаик, дирижер, скрипач, композитор, режиссер, педагог, народный артист Украины, профессор Национальной музыкальной академии Украины им. П.И. Чайковского, "Человек года" (1999 г.) в Украине в области искусства, главный дирижер симфонического оркестра Национальной филармонии Украины и Киевского камерного оркестра.

"Роман Кофман утверждает, что занялся стихосложением раньше, чем музыкой. При этом побудительные мотивы были разными: музыкой "из-под палки", а сочинительством – движемый чувством патриотизма. Первое стихотворение было посвящено освобождению Киева от немецко-фашистских захватчиков; автору было восемь лет, и он не мог тогда предположить, что спустя столько-то лет "из-под его палки" – дирижерской – будут играть лучшие немецкие оркестры, а пятилетняя работа в качестве главного дирижера Боннского симфонического оркестра имени Бетховена и Боннской оперы завершится вручением ему ордена "Крест за заслуги перед Федеративной Республикой Германии" 1-го класса.

Период между первым стихотворением и первым немецким орденом был заполнен учебой, влюбленностями, скитаниями по донной шестой части суши, руководством Киевским камерным оркестром, Сеульским симфоническим оркестром (Южная Корея), Донецким филармоническим оркестром, оркестром Поморской филармонии (Польша) и, наконец, упомянутым выше коллективом в ФРГ. Попутно Роман Кофман успел воспитать дочь и 36 молодых дирижеров; многие из них возглавляют ныне симфонические и оперные оркестры в Украине, Сербии, Польше, Канаде, ФРГ, Франции и Великобритании.

Отвлекаясь от основных занятий, Роман Кофман пробовал себя в оперной режиссуре и композиции, но утверждает, что наибольшее удовлетворение получает от общения со словом. Результат – шесть опубликованных книг поэзии и прозы; притом автор полагает, что пишет лучше, чем дирижирует. Говоря о книге "100 ненужных советов молодым дирижерам", Роман Кофман, правда, признается, что давать советы, особенно ненужные, гораздо легче, чем сделать что-либо самому. Оценим скромность автора. Он, кстати, и сам заявил: "Я самый скромный из гениальных людей" – в интервью журналу "Вся Европа".

Ирония и самоирония, по мнению Романа Кофмана – подлинный эликсир жизни. Согласившись с этим, откроем книгу, которая, на наш взгляд, будет полезна не только молодым дирижерам, но и всем, кто ценит интеллектуальный продукт и хочет добиться успеха в общении с окружающими с наименьшими потерями с обеих сторон."

 

«Катехиза» від Кофмана
Жанровий мікс для homo ludens

До якого жанру віднести книжку Романа Кофмана «100 ненужных советов молодым дирижерам» (К.: Laurus), якого читача вона зацікавить? Не назвеш навчальним посібником, хоча диригенти–початківці знайдуть чимало корисних порад; це й не роман, хоч є тут інтрига, пристрасті та принаймні три персонажі: молодий диригент, маестро й оркестр. Автор охоплює широке поле людських стосунків, торкається багатьох здобутків культури, науки, загалом — творчості. Відтак, текст із задоволенням проковтнуть ті, хто отримує насолоду від інтелектуальних ігор розуму, й ті, для кого homo ludens (людина, що грає) є об’єктом професійного вивчення.

У передмові Р.Ко­фман пояснює, навіщо писав книжку: дати практичні поради тим, хто після авдиторних вправ під фортепіано вперше зустрівся з живим оркестром, зіткнувся з проблемами, отримав поранення і шрами. Проте далі, у відповідях на запитання відвідувачів його майстер–класів, автор пішов ненабагато далі від первинного задуму. Тут майже немає рецептів, правил або енциклопедичних довідок. Натомість роздуми видатного диригента виходять за межі фахових тем — техніки диригування, процесу роботи з симфонічними творами. Перед нами — есеї у формі катехизи, морально–етичні розмірковування над процесом творення, унікальністю музики як продукту людської фантазії й ще багато чого іншого.

Симфонічний оркестр — складний організм зі своїми законами, і саме диригент перетворює десятки особистостей у єдиний тонкий, гнучкий і вишуканий інструмент, і водночас є диктатором з майже необмеженою владою. Кофман окреслює набір здібностей, необхідних диригентові: поза досконалим володінням кількома музичними інструментами й технікою диригування «нужны еще широкие познания в смежных видах искусства, в литературе, истории, философии, психологии, внутренняя привлекательность и артистизм, владение искусством тактики и стратегии, сила гипнотического излучения, выраженные лидерские качества… Но и это не все. Вы должны обладать выдержкой и мужеством, бескомпромиссностью, жесткостью без жестокости, твердостью характера без упрямства, гармоничной сбалансированностью emocio и racio».

Чи не тими ж самими талантами має володіти будь–який вчитель, до рук якого батьки віддають своїх дітей? У книзі чимало моментів торкаються різних професій, де головним чинником є спілкування з колективом, де є потреба рахуватися з людським фактором. А відтак керівники будь–яких колективів знайдуть корисну інформацію для себе, подану в легкому іронічному стилі.

Іронія й самоіронія — еліксир життя Романа Кофмана. «Я самый скромный из гениальных людей», — каже про себе. Втім про це можна судити з широкої ерудиції й різнобічної обдарованості музиканта, розмаїтості його захоплень і занять: диригент камерного, симфонічного й оперного оркестрів (окрім багатьох українських працював із знаменитими колективами світу — в Бонні, Сеулі, Москві тощо); визнаний педагог (виховав тридцять шість молодих диригентів, що очолюють нині симфонічні й оперні оркестри в Україні, Сербії, Польщі, Канаді, Німеччині, Франції, Великобританії); поет, прозаїк, есеїст (шість опублікованих книжок).

Відтак, «100 ненужных советов молодым дирижерам» можуть стати цікавим читвом і джерелом багатьох потрібних порад для широкого кола розумних людей, закоханих у музику.

Галина РОДІНА